БЛОГ ПРАВА. Правила спадкування.

Правила спадкування

Відповідно до положень ст. ст. 1233-1267 Цивільного кодексу України, існує два порядки здійснення права на спадкування: за заповітом та за законом.

За заповітом право на спадкування мають особи, які визначені у такому заповіті.

В свою чергу про існування заповіту спадкоємці можуть дізнатися після смерті спадкодавця шляхом звернення до нотаріуса, в якого можна буде отримати витяг із спадкового реєстру.

Якщо ж спадкодавець не залишав заповіту або такий заповіт не охопив усе майно, що було у власності спадкодавця, а також якщо хтось із спадкоємців за заповітом не прийняв спадщину чи відмовився від її прийняття – право на спадщину переходить до спадкоємців за законом, які, відповідно до ст. ст. 1261-1265 Цивільного кодексу України становлять (поділяються) на п’ять черг:

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки;

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері;

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця;

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини;

У п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця.

Що стосується порядку розподілу майна спадкодавця за чергами, то кожна наступна черга одержує право на спадкування, якщо:

- попередні спадкоємці не прийняли спадщини або відмовилися від неї;

- якщо попередні спадкоємці були усунені від права спадкування або взагалі відсутній спадкоємець попередньої черги.

Незалежно від того, чи був складений заповіт та на кого він був складений, відповідно до ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка). Розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Дар'я Аккерман, адвокат.
Підписуйтесь на мене в соціальних мережах: