БЛОГ ПРАВА. Особливості процедури банкрутства фізичної особи
Із 21 жовтня запроваджено інший порядок банкрутства українців та українських підприємств. Ця процедура регулюється Кодексом України з процедур банкрутства. Кодекс складається з чотирьох книг, з яких крім загальної частини, є спеціальні книги, що регулюють правовий стан арбітражного керуючого, процедуру банкрутства юридичних осіб та найбільш обговорювану новелу - відновлення платоспроможності фізичних осіб і ФОП.
Особливістю даної процедури є те, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника і розглядається господарським судом за місцем знаходження боржника.
Умови відкриття провадження про неплатоспроможність фізособи:
1. Розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
2. Боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3. Ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;
4. Існують інші обставини, що свідчать про загрозу неплатоспроможності.
Для порушення справи про банкрутство у боржника є обов'язок подати декларацію про свій майновий стан за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду відповідної заяви, і така декларація повинна містити інформацію не тільки щодо майна боржника, а і щодо майна, доходів та витрат членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Фізична особа на відміну від юридичної особи сплачує тільки авансування винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці роботи в розмірі п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожен місяць роботи.
В процедурі банкрутства фізичної особи є дві стадії:
1. Реструктуризація боргів.
2. Визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів, яка розпочинається, якщо план реструктуризації боргів боржника не було затверджено кредиторами або вони вирішили перейти до процедури погашення боргів боржника.
До складу ліквідаційної маси не включається:
1. Житло, яке є єдиним місцем проживання сім'ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення;
2. Кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.
Суд може виключити із складу ліквідаційної маси:
1. Майно боржника, на яке може бути звернено стягнення, але воно є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника або членів його сім'ї;
2. Речі вартістю не більше 10 розмірів мінімальної заробітної плати, які є неліквідними чи дохід від реалізації яких істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів. При цьому з ліквідмаси не можна виключити вищевказане майно загальною вартістю більше тридцяти мінімальних заробітних плат.
Фізична особа-банкрут протягом п'яти років після визнання її такою, зобов'язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки або договорів застави письмово повідомляти іншу сторону договору про факт своєї неплатоспроможності.
Протягом трьох років після визнання банкрутом, фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію.
Дар'я Аккерман, адвокат.
Маю більше 10 років юридичного стажу.
Спеціалізуюсь на адміністративних, господарських та цивільних справах.
Підписуйтесь на мене в соціальних мережах:
