Столичный политолог: «Безглуздо захищати мову, роками скорочуючи чисельнicть її носiїв та вичавлюючи за кордон мiльйони»

Эксперт по стратегическим коммуникациям Компании ICMC Владислав Михеев высказал свое авторитетное мнение по поводу происходящего в стране. Приводим его оригинальный текст на украинском языке без изменений:

"Настав час дорослiшати!

Головна проблема нашої держави - ми не вмiємо пробачати людям їх талант.

Талант - це єдина мова, яка гідна України! Тому що "Слава України" насправдi розумiє тiльки її. Дуже шкода, що День української писемності та мови в нас є, а Дня розуму і таланту немає. Тому, що любити й прославляти свою країну можна на будь-якій мові. І, на жаль, нести нісенітниці і середньовічне мракобісся можна теж на будь-якiй.

Коли головним маркером українства стане не приналежність до "лінгвістичного гетто" в добровільно-наказовому порядку, а почуття міри, критичне мислення, якicна освіта і талант, тiльки тодi це буде означати перемогу України в історії.

Більш того, це буде означати перехід від позиції підлітка до позиції дорослого, як заповідав нам всесвітньо відомий Ерік Бьорн.

Тому що, тільки у підліткових субкультурах має місце авторитарне прагнення уніфікувати життя членів групи: однаковий одяг, мова, пісні, моделі поведінки тощо.

Настав час залишити дитячи мовнi iграшки у пісочницi, нарештi сісти за один стіл з цивілізованими дорослими народами та обговорювати дійсно важливі для майбутнього дорослі теми.

Можливо тому ми нікуди не їдемо, що кiнь української державностi стоїть у нас позаду возу української мови.

Є закони природи і закони управління державою - їх окремий випадок. У електричного струму в розетці немає мови.

Так само для ефективних стратегій, інновацій, держменеджменту і управлінських технологій мова вторинна. Яка різниця, якою мовою розмовляє українська "велика дитина", якщо 30 років вона суне пальці в одну й ту ж саму соціально-економічну та геополiтичну розетку?

Мова і управлiння державою, також як мова i струм - з різних пластів реальності. Не варто думати, що україномовних громадян струмом б'є якось інакше, ніж російсько- aбо англомовних. Закони економічного і соціального розвитку для всіх однакові. І вони - не про мову!

Не варто думати, що в 21 сторiччi пiдлiткове релігійно-мовне сектантство має хоч якесь значення для реального державного будівництва.

Безглуздо захищати мову, роками скорочуючи чисельнicть її носiїв та вичавлюючи за кордон мiльйони.

Безглуздо захищати мову, знищуючи майбутнє її носiїв, не захищаючи їх вiд злиднiв, беззаконня та рiзанини на вулицях.

Безглуздо захищати мову, програючи конкуренцiю iншим свiтовим культурам, не створуючи українською наукових вiдкриттiв та шкiл, якicного художнього наративу та культурних цiнностей загальнолюдського значення - актуального не тiльки для тих, хто бавиться у маленькiй етно-пiсочницi.

Український пiдлiток має нарештi подорослiшати та покинути пiдлiткoвi комплекси, яких насправдi в нього вистачає й окрiм мови.

Хочете отримати дiйсно економiчно розвинуту i назалежну державу? Об'явiть мараторiй - почнiть практикувати своєрiдну гуманiтарну гiгiєну! - взагалi не торкайтесь невмiлими руками пiдлiтка гуманiтарних питань. Тому що зламати "iграшку державностi" дуже легко, але щоб потiм її полагодити, можуть знадобиться десятирiччя!"

Другие материалы Владислава Михеева можно прочитать здесь.