Фігуранту у справі про вбивство Ірини Фаріон змінено кваліфікацію злочину: деталі
Тепер його підозрюють в умисному вбивстві особи у зв’язку з виконанням нею громадського обов’язку з мотивів національної нетерпимості, та у незаконному поводженні зі зброєю.
Про це повідомили у пресслужбі Національної поліції України.
Як встановили поліцейські, у 2022 році підозрюваний у вбивстві відомої громадської діячки Ірини Фаріон – 18-річний житель міста Дніпро, в одному з месенджерів став учасником групи, яка пропагує культ насильства і жорстокості, а також расову, національну та релігійну нетерпимість і дискримінацію.
Окрім того, у 2024 році він долучився до ще однієї групи, пов’язаної з російською неонацистською організацією. Під час перебування у цих групах у підозрюваного виникла особиста неприязнь до Ірини Фаріон через її активну позицію щодо захисту української мови та культури. На думку зловмисника, своїми діями вона розколювала народну єдність.
Зловмисник підстеріг Ірину Фаріон 19 липня близько 19:20 у подвір’ї її будинку на вулиці Масарика у Львові. Він наблизився до жертви та здійснив один постріл їй у голову, після чого втік. За кілька годин громадська діячка померла в лікарні внаслідок отриманого вогнепального поранення.
19 ноября в многоквартирном доме Шевченковского района Днепра вода попала во внутридомовую газовую систему. Причиной стало самовольное вмешательство в сети во время замены газовой колонки в одной из квартир.
У серпні 2025 року російський безпілотник влучив у житловий будинок родини в селі Братське на Дніпропетровщині. Внаслідок атаки загинули батьки трьох дітей, однак 8-річній Даші вдалося врятувати молодших сестер із палаючого будинку.
У Дніпрі правоохоронці повідомили про підозру жінці, яка, за версією слідства, понад рік публікувала в Telegram інформацію про роботу мобілізаційних груп.
В Днепропетровской области будут судить трех местных жителей, которых обвиняют в вымогательстве денег с применением насилия и угроз. По данным следствия, мужчины требовали у 20-летнего знакомого 10 тысяч долларов якобы в счет долга, которого на самом деле не существовало.
С начала полномасштабного вторжения в 12 громадах Днепропетровской области повреждения получили почти 100 объектов культурного наследия. Среди них — 84 памятника архитектуры, 10 памятников истории и два памятника монументального искусства. Некоторые сооружения россияне атаковали неоднократно.