Окупація, порятунок та мрії про відбудову: історія родини пана Юрія з Херсонщини

Війна та окупація змусили родину пана Юрія залишити рідне Ольгине, що на Херсонщині. В селі «господарювали» орки. А коли їх відігнали, повертатися було майже нікуди. Обидві батьківські хати потрощені. Чоловік облаштував невеличку кімнату в магазині, який колись тримав. І мріє, що відновити понівечений будинок таки вдасться.

«Коли почалася велика війна, нам телефонували сусіди. Казали, що росіяни ближче й ближче. Тоді ми з родиною перебралися до іншого села неподалік. Там було безпечніше», – згадує Юрій.

В окупації протрималися два місяці. Коли стало геть тяжко, вирішили вибиратися. Найдужче з дружиною боялися за маленьких сина і доньку. 

«Спочатку намагалися виїхати автобусом, та орки не випустили. Тоді спробу повторили наступного дня. Рухалися обхідними шляхами. Часом, через болота. Де могли, сідали на велосипеди. Як ні – йшли пішки. Подолали кілометрів 15. Місцеві допомогли переправитися човном через річку. Насамкінець – довезли на тракторі. Рятувалися під обстрілами…» – розповів чоловік.  

Щойно ворога відігнали подалі, почали навідуватися до рідного села. Потім – повернулися «на зовсім». Юрій облаштував для життя кімнату в магазинчику, який колись тримав. Бо в хаті – нема як. Обидва батьківські будинки потрощені. Зізнається: самотужки ремонт не потягнуть.

«Для цього і є проєкт «Пліч-о-пліч». Наша область допомагає з відновленням трьом тамтешнім селам. І Ольгине – серед них, – наголосив начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак. – Такі історії, сповнені горя, мають закінчуватися тільки щасливо. У вільній Україні, яку неодмінно відбудуємо».

Загалом до проєкту «Пліч-о-пліч» приєдналися 15 областей. Гуртом допомагають привести до ладу населені пункти Херсонщини, на яких окупація залишила найбільший слід.