Притягнення працівника до матеріальної відповідальності

Притягнення працівника до матеріальної відповідальності

Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок невиконання своїх трудових обов’язків. Загальні підстави та умови притягнення працівників до матеріальної відповідальності викладено в ст. 130 Кодексу законів України про працю (далі – КЗпП). 

Для притягнення працівника до матеріальної відповідальності необхідні такі умови:

- працівник порушив свої трудові обов’язки;

- підприємству заподіяно пряму дійсну шкоду протиправними діями/бездіяльністю працівника;

- є причинний зв’язок між допущеним порушенням і завданою шкодою;

- установлено вину працівника.

Матеріальна відповідальність настає незалежно від форми вини працівника: умислу або необережності.

Обмежена матеріальна відповідальність установлюється в випадках псування або знищення з необережності: матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі при їх виготовленні; інструментів, вимірювальних приладів, спецодягу та інших предметів виданих працівнику в користування. За навмисне знищення та ушкодження того самого майна настає повна матеріальна відповідальність.

Повна матеріальна відповідальності застосовується у випадках:

- в разі укладення між працівником і власником письмового договору про повну матеріальну відповідальність;

- одержання майна та інших цінностей працівником під звіт за разовим дорученням або за іншими разовими документами;

- шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

- шкоди було завдано працівником, який був у нетверезому стані;

- шкоди завдано нестачею, умисним знищенням або умисним псуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції);

- відповідно до законодавства на працівника покладено відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству під час виконання службових обов’язків;

- шкоди завдано не при виконанні службових обов’язків;

Договір про повну матеріальну відповідальність можна укласти з працівником, який:

- досяг 18 – річного віку;

- виконує роботи, безпосередньо пов’язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей.

Договір про повну матеріальну відповідальність можна укладати лише з тими працівниками, які обіймають посади і виконують роботи, що передбачає Перелік посад і робіт.

Розмір заподіяної шкоди розраховується за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу за встановленими нормами.

Шкода визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день її відшкодування при:  розкраданні, недостачі, навмисному знищенні, псуванні матеріальних цінностей. Розмір шкоди в результаті розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей обчислюється шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III. Якщо провести незалежну оцінку неможливо (майно, що підлягає оцінці відсутнє), то розмір шкоди можна розрахувати на підставі ст. 135-3  КЗпП України.

Стягнення суми шкоди здійснюється на підставі наказу роботодавця. Обмеження: при утриманні із зарплати суми шкоди відрахування не повинні перевищувати 20% виплачуваної зарплати.

Якщо працівник не згодний з таким стягненням, він має право звернутися до суду.

Дар'я Аккерман, адвокат.
Підписуйтесь на мене в соціальних мережах: